Польща продовжує нагнітати ситуацію і робити заяви, які, ну, м'яко кажучи, сприймаються, ну, вже повністю як неадекватні і такі, які суперечать принципам, цінностям і нормам Європейського Союзу. Зокрема, спікер Сейму Польщі Влодзімеж Чажастий заявив, що Україна не вступить до Європейського Союзу, поки не визнає Волинську трагедію геноцидом поляків.
Він зробив цю заяву під час, до речі, спільної зустрічі і спільного виступа з спікером Верховної Ради України Русланом Стефанчуком.
І Чажастий зазначив, що:"Цей шлях вступу України до ЄС вимагатиме, я думаю, від українців переосмислення всіх аспектів своєї історії. Адже Європейський Союз - це насамперед демократія, ЄС, передусім спільні цінності. Це не просто банкомат, просто так воно є. І це також називання геноциду — геноцидом. Від історії жоден народ не втече, але мудрість народів полягає в тому, щоб робити висновки з історії та думати про майбутнє."
Ну, отаке він сказав під час цього виступу. І звучить воно дійсно ледь як не вимога визнати геноцид поляків на... ну, визнати те, що відбулося з поляками під час Другої світової війни на Волині, як геноцид власне польського народу.
І чому я сказав, що ця заява абсурдна? Тому що:
З одного боку Мова іде про час, коли держави Україна не існувало.
Більше того, навіть Українська Радянська Соціалістична Республіка, яка була на той момент і яка була в складі Радянського Союзу, і ми прекрасно пам'ятаємо на яких умовах, теж формально до тих трагічних подій, які трапилися на Волині, ніякого відношення не мало.
Більше того, значна частина людей, які були задіяні в тих подіях, ну, як мінімум до 39-го року були, в тому числі громадянами саме Польщі.
З іньшого боку А Польща на той момент якраз існувала.
Так от, коли (спікер парламенту держави Польща) висуває таку вимогу, вона абсурдно виглядає.
- По-перше, з точки зору певної такої історичної, політичної спадковості і взагалі існування держави України як такої.
- Другий момент полягає в тому, що в Європейському Союзі взагалі подібні питання знаходяться під табу.
Тобто про них можна і треба говорити, але говорити про них повинні професійні історики.
І тому, коли спікер Сейму каже про те, що ви або називаєте геноцид геноцидом, але ще треба ж довести, що це був геноцид. Очевидно, що це ж не просто так робиться. Є відповідна процедура, є відповідні документи на рівні Організації Об'єднаних Націй. І те, що поляки цього не домоглися до сьогоднішнього дня, означає, що там насправді не все так просто. І є дуже багато питань до всього того, що там відбувалося.
Так от, коли Польща вимагає від України фактично визнати подібні речі і ставиться в залежність щодо вступу до Європейського Союзу, це маніпуляція і це, звісно, зловживання своїм правом е впускати чи не впускати якусь там іншу країну до Європейського Союзу.
Я хочу нагадати, що коли самі поляки інтегрувалися, їм ніхто ніяких умов історичного чи псевдоісторичного характеру не висував.
Хоча, повірте, дуже багато сусідніх країн могли би це зробити, але там на перший план виходила економічна історія, все, що пов'язано з сучасною політикою, там, верховенством права і так далі.
Звісно, якісь гуманітарні речі, але точно не речі про історичну пам'ять і про різне трактування тих чи інших подій, які відбувалися в Європі впродовж багатьох-багатьох століть.
Так що подібна заява зі сторони спікера Сейму, ще й в присутності спікера Верховної Ради України, виглядає як відвертий шантаж, маніпуляція та і взагалі дуже недипломатична історія, оскільки, ну, Стефанчуку, звісно, складно було якось на це відреагувати і дати відразу якусь там відповідь.
І, ну, от мені здається, що на це і був розрахунок, щоб поставити таке питання.
Ну, і тепер подивитися, як власне Україна буде на це реагувати.
Мені здається, що нам треба тут вже не стільки думати, як з поляками про це говорити, тому що там це продовжується нестися і деякі опозиційні праворадикальні політичні сили цю тему і надалі будуть максимально експлуатувати.
Нам треба подумати, як поспілкуватися обережно, але чітко з керівництвом Європейського Союзу.
Ну і вказати їм на те, що Польща маніпулює і зловживає цим питанням, щоб вони якимось чином змогли вплинути на Польщу.
І Польща припинила експлуатацію цих тез, оскільки вони, ну, є неадекватними і нерелевантними тому моменту, який є станом на сьогодні.
Ну, і взагалі дуже схожі на класичну популістичну таку маніпуляцію.