Для Організації Українських націоналістів (ОУН) Фашизм Мусоліні був набагато більш привабливий (Єдність малих створює велику потугу яка відтворює Україну), зокрема з того що багато з тих нацоналістів, як Бандера, були дітьми греко-католицьких священників.
Для них релігійність була дуже важлива.

І для них Гітлер був так — дуже настороження. Єдине що робив Гітлер їм цікавим — що виступав проти Радянського союзу і Польщі. Мусоліні цього не мав. За формолую, знаєте, що "Ворог, мого ворога, є мій друг".

Але очевидно, що вони мали дистанцію до Гітлера. Вони йому не вірили, і мали підстави на це. І в цому швидко переконались. Швидко, можна сказать тому що, у Закарпатті коли Гітлер не підтримав Українську Державу, а дав дозвіл Угорцям знищити цю державу. А друге коли у 1942 році Бандерівці провозласили свою Державу, і їх швидко позаарештовували, і Бандеру посадили до Закценгаузену.

Тобто, були шанси того що могли сказати що Бандера це фашист, унци фашистський.
Я скажу так, що я маюся такої думки, яку писав Англесак Возницький (?), а це поділяє мій колега Олександр Зайцев, Він каже, що українські націоналісти були радше більш схожі до "Усташів". Такий був (у Хорватії) рух тоталітарний, але більш сільский, більше сільских народів.
За певних умов він (наш визвольний рух) міг еволюцінувати у фашизм, але йому цого на вдалося. Тому що, зокрема, Гітлер не дав. Треба знати це.

Якби було так, можна коротко писати. З того часу як утворилося ОУН у 1929 році, особливо коли виявилося крило молодих оунівців, які збунтувалися проти старших; умовно кажучи: Бандера проти Мельника. Появилися шанси, що це молоде крило чим ближче до війни — тим близче стане схоже на фашистське, в сенсі Мусоліні.

Але це припинилося під час війни. З двох причин:

Перше. Тому що Гітлер чітко почав полювати на Бандерівців — вважав їх ворогами. До речі, це може мало хто знає, але Гітлер у офіційній пропаганді трактував Бандерівців як агентів Кремля. Тому що проти нього боролися агенти Кремля, які боролися проти Вермахту.

А друга річ дуже важлива є. Що коли ці молоді Бандерівці пішли на Східну Україну. А для них ця частина України не була Галичина. Галичина це була тільки база. А для них головно був тільки Київ, навідь Донбас. Коли вони почали там творити підпільні організації — місцева молодь принйняла їх добре, доброзичливо. Але не приймала їхню ідеологію, зовсім! Тому що для них лозунг "Україна для україньців" просо звучало дивно, а може й дико.

Тому вони радше казали: "Нам треба: розпустити колгоспи, нам треба нормальний робочий день, треба зарплату нормальну." Вони ставили (купу) соцільних проблем. "Мы були за Україну, але за соціальну країну."

І сталося так, що наші молоді хлопці (бандерівці) зрозумілі що це не працює і вернувшись у 1943 рові, вони проголосиди потреби змінити ідеологію. І з того часу націоналісти переходять на ідеологію майже соціал-демократичну — ліву.

Це дуже важливо. УПА, в останні свої роки, воює майже під лівими гаслами. Під інтернаціональними гаслами: "Свободу народам. Кінець імперіям", восьмигодинний робочій день та все таке іньше.

Тобто хочу сказати щось дуже важливе, що Організація Українських Націоналістів (ОУН), вона пройшла дуже сильну еволюцію. Так пане маєте, вона була близько до фашизму (фашстської ідуології), але вона такою не стала. А з годом, коли такою не стала, пішла в іншу сторону.

Тобто, коли робить російська пропаганда: Вона бере один пункт, його помножує на тисячу, і каже "Так, це фашисти, нацисти".
Проте це брехня.