Станція «Глибочицька»

Станція глибокого закладання з колійним розвитком є пересадочною на станцію «Лук’янівська» Сирецько-Печерської лінії. Звідси витікають всі технологічні рішення по набору приміщень. Службові приміщення розташовані під платформою. Блок технологічних приміщень Ø8,5 м у між колійному тунелі під похилим ходом. Вперше на пересадці запроектовано п’ять стрічок ескалаторів, що продиктовано великим пасажиропотоком. Облицювальні матеріали інтер’єрів станції та вестибюлів підбиралися на підставі вимог ДБН 2.3-7-2003 «Метрополітени».

Станція трьох склепінна. Бокові тунелі Ø8,5 м, середній станційний тунель Ø9,8 м. Ширина пілона зі спарених блоків 3 м, ширина пройму 3 м також. З протилежного від пересадки кінця станція зв’язана трьома стрічками ескалаторів з підземним вестибюлем з якого пасажири можуть вийти безпосередньо на вулицю, а також за допомогою підземних тунелів та ескалаторів вийти в доволі віддалені від основного вестибюлю місця.

Основний (нижній) вестибюль знаходиться на перетині вулиць Татарська та Підгірна. Касовий зал суцільний з ескалаторним залом, що дозволяє отримати єдиний об’єм. Облицювальні матеріали – мармур на стінах, на підлозі граніти українських родовищ. В підземних переходах на стінах керамічна плитка та ФЕМи на підлозі. Всі виходи з вестибюлю накриваються павільйонами. Для інвалідів передбачена група ліфтів.

Пересадочний вузол в облицюванні має аналогічний мармур та граніт. Платформна дільниця в архітектурно-просторовому рішенні відрізняється лаконічністю. Пілон облицьований мармурами темними та світлими, що добре грають на контрасті між собою та підкреслюють конструктивні особливості пілону. Світлова ліня „відірвана” від склепіння екраном – відзеркалювачем по всій довжині. Це посилює емоційне прийняття від всього інтер’єру в цілому.

Нижній та верхній вестибюлі

Станція „Лук’янівська”. Другий вихід (вхід)

Вестибюль другого виходу (входу) ст. «Лук’янівська» виходить в паркову зону на перетині вулиць Артема та Глибочицької. Підземний вестибюль дозволить відновити після будівництва цей парковий куточок. Він має окремий вихід зі східців та ліфтової групи, а також під’єднується до існуючого підземного переходу. Це дозволяє пасажирам легко вийти на любий бік перетину вулиць. Безпосередній вихід з метрополітену накривається павільйоном.

Касовий зал суцільний з ескалаторним залом що дозволяє отримати єдиний об’єм. Інтер’єр вестибюлю запроектовано в світлих тонах. Білий мармур на стінах та підшивна стеля з растровими світильниками умовно розширить підземний простір. Підлога з гранітів українських родовищ.

Станція «Подільська»

Станція «Подільська» колонна, мілкого закладення, представляє собою дуже складний вузол, який є одночасно і пересадкою і виходом. Сама станція «Подільська» розташована вздовж вулиці Набережно-Лугової та її перетину з вулицею Межигірською. Довжина платформи – 124 м, відстань між осями колій – 16,4 м. З торця станції ескалаторами та ліфтом пасажир попадає в вестибюль. Підземний вестибюль, до якого приєднується систем переходів з виходами у вигляді сходів, пандусів та ліфтів для осіб з фізичними вадами та пасажирів з дитячими колясками. Облицювання вестибюлю аналогічне облицюванню всіх підземних споруд комплексу – мармур на стінах та граніти українських родовищ на підлозі. В переходах застосована керамічна плитка на стінах та ФЕМи на підлозі та пандусах. Всі виходи накриваються.

Для пересадки пасажирів на станцію «Тараса Шевченка» Куренівсько-Червоноармійської лінії передбачено два пересадочних вузла, що обладнані сходами, ескалаторами та ліфтами. Пересадка здійснюється як з середини станції, так і з її торця (через перспективний вестибюль). т.ч. барельєф Тараса Шевченка знесуть? (прим ред.)

Станція «Тараса Шевченка» підлягає реконструкції. Всередині станції та кінці платформи запроектована група сходів та ліфтів для інвалідів. Система пересадки дасть змогу розділити пасажиропотоки, а це додасть зручностей пасажирам. Архітектурне оздоблення станції, що реконструюється, запроектовано з мінімальними змінами в стилі інтер’єру. Будуть застосовані такі ж самі типи мармуру та граніту, а також прийоми освітлення, що вже існують на станції.

Пересадочні тунелі облаштовуються природним каменем. При великих розмірах пасажиропотоків цей матеріал забезпечить довговічність в експлуатації. Стіни та колони облицьовуються світлими мармурами, а підлога – гранітами українських родовищ.

Облаштування самої станції «Подільська» виконано в цілому з природного каменю. Колійні стіни облицьовуються кольоровим мармуром, на платформній дільниці підлога облицьовується шліфованими червоними гранітами Покостівського родовища. Шутц-лінія, вже традиційна для Києва, з плитки типу «Гресс» з випуклим рельєфом. Така плитка дозволяє орієнтуватися пасажирам з обмеженим зором. Вздовж краю платформи світлова лінія забезпечує оптимальне освітлення.

Станція «Суднобудівна»

Станція «Суднобудівна» розташована на естакаді, що проходить по Рибальському півострову біля вулиці Електриків. Станція подібна більшості естакадних на цій лінії. Типові мостові конструкції дещо звужують можливість урізноманітнити архітектуру. Це можливо зробити за рахунок кольорової гами в облицюванні.

На платформній дільниці облицюванню підлягає підлога. Це шліфований червоно-сірий граніт Межирічського родовища. Шутц-лінія, вже традиційна для Києва, з плитки типу «Гресс» з випуклим рельєфом, така плитка дозволяє орієнтуватися пасажирам з обмеженим зором. По обидва боки станції запроектовано світло-прозорі екрани для захисту пасажирів від вітру та атмосферних опадів. Вздовж краю платформи світлова лінія забезпечує оптимальне освітлення. В центрі платформи торшери з інфрачервоними обігрівачами, які забезпечать додатковими зручностями пасажирів в зимовий період.

З торця станції пасажир потрапляє чотирма стрічками ескалаторів до вестибюлю. Вестибюль наземний. Форма в плані прямокутна. Така форма продиктована мостовими опорами між якими розташовано вестибюль. В зовнішньому облицюванні застосовані декоративна цегла, металопластикові вікна та вітражі, а також вставки з кольорової керамічної плитки. Над входом світло-прозорий навіс з полі карбонату. У внутрішньому облицюванні застосовано традиційні матеріали. На стінах та колонах полірований мармур. На підлозі шліфований граніт Межирічського родовища.

В благоустрої передбачена автостоянка для автомобілів працівників станції, площадка для контейнерів зі сміття та пожежна доріжка навколо вестибюлю. Для пішохідних доріжок використовується ФЕМи.

Станція «Труханів острів»

Станція «Труханів острів» розташована на естакаді, що проходить через однойменний острів. В конструкції платформи та вестибюлю багато загального зі станцією «Суднобудівна». Відрізняється висотою підйому ескалаторів (8,2м замість 10,0м) та дещо зміненою формою вестибюлю із-за додаткового блоку службових приміщень та насосних артезіанських свердловин. Рівень касового залу запроектовано на відмітці незатоплюваності 98,5 м. Це досягається завдяки масивному, висотою в 4 метри стилобату, на якій пасажир потрапляє з поверхні землі пандусами та сходами.

В опорядженні платформи та вестибюлю станція «Труханів острів» аналогічна іншим станціям на естакаді.

На платформній дільниці облицюванню підлягає підлога. Це шліфований червоний граніт Ємільянівського родовища. Шутц-лінія, вже традиційна для Києва, з плитки типу «Гресс» з випуклим рельєфом, така плитка дозволяє орієнтуватися пасажирам з обмеженим зором. По обидва боки станції запроектовано світло-прозорі екрани для захисту пасажирів від вітру та атмосферних опадів. Вздовж краю платформи світлова лінія забезпечує оптимальне освітлення. В центрі платформи торшери з інфрачервоними обігрівачами, які забезпечать додатковими зручностями пасажирів в зимовий період.

В зовнішньому облицюванні вестибюлю застосовані декоративна цегла, металопластикові вікна та вітражі, а також вставки з кольорової керамічної плитки. Над входом світло-прозорий навіс з полікарбонату. У внутрішньому облицюванні застосовано традиційні матеріали. На стінах та колонах полірований мармур. На підлозі шліфований граніт Ємільянівського родовища.

В благоустрої передбачена автостоянка для автомобілів працівників станції, площадка для контейнерів зі сміття та пожежна доріжка навколо вестибюлю. Для пішохідних доріжок використовується ФЕМи.

Станція «Затока Десенка»

Станція «Затока Десенка» розташована на естакаді в районі дамби Русанівських садів. В конструкції платформи та вестибюлю багато загального зі станцією «Труханів острів».

Відрізняється висотою підйому ескалаторів (9,2 м замість 8,2 м) та зміненою формою вестибюлю для зручності виходу пасажирів. Рівень касового залу знаходиться на відмітці 95,6 м. Цей рівень є затопляємим, тому перед входами запроектовано затвори, що запобігають потраплянню води в вестибюль при повенях.

Зважаючи на те, що станція є перспективною і вводитися в дію з іншими станціями не буде, вона запроектована, як висадочна протипожежна платформа. Тимчасовими сходами з платформи пасажир потрапляє до вестибюлю, що буде збудований лише в основних конструкціях та з зовнішніми стінами. Із облицювання передбачається тільки світло-прозорі екрани для захисту пасажирів від вітру та атмосферних опадів. Їх встановлення полегшить перебудову в протипожежних висадочних платформ в повноцінну станцію при діючій лінії метрополітену.

Станція «Райдужна»

Станція «Райдужна» мілкого закладання, односклепінна. Довжина платформи 124 м, відстань між осями колій 14 м, висота склепіння 6,2 м. Розташована вздовж шляхопроводу, що проектується на Русанівських садах біля озера Райдуга. Має один вестибюль, зв’язаний з платформою сходами та ліфтом. З протилежного боку запроектовано протипожежний вихід, зв’язаний з платформою сходами та ліфтом аналогічними як і у вестибюлі. На перспективу це дасть можливість перепроектувати протипожежний вихід в повноцінний вестибюль. З вестибюлю на поверхню пасажир потрапляє через підземний перехід та два павільйони з двома стрічками ескалаторів та сходами кожний. Висота підйому 5,8 м.

Односклепінна станція завжди має перевагу перед іншими типами станцій за рахунок просторості, що є дуже важливим в умовах підземних споруд. При розробці інтер’єру станції потрібно цей простір максимально зберегти і не перевантажити його. Вирішити таке завдання допомагає вибір освітлення. Три ряди легких світлових ліній зі стрічками растрових світильників проходять по склепінню над краєм платформи та по центру. Як підтверджує практика, світловий потік при такому прийомі оптимальний.

Колійні стіни облицьовуються полірованим бежевим мармуром та стрічками різнокольорової китайської смальти, що нагадує райдугу. Центральна частина колійної стіни обмежена кабельними шафами, що закриваються ролетами. Підлога платформи з плит гранітів шліфованих українських родовищ, що складають чіткий геометричний малюнок. В тій же гамі виконані і вестибюлі станції.

В інтер’єрі вестибюлю та в конструкції огородження сходів багато металу, як алюмінію так і нержавіючої сталі, що в цілому об’єднує вестибюль і платформу.